Зміст
Дієслово — одна з найскладніших частин мови в українській мові. І не тому, що воно незрозуміле, а тому що змінюється одразу за кількома ознаками: особою, числом, часом і способом. Відмінювання дієслів — це саме зміна за особами і числами, і саме тут найчастіше виникають помилки.
Розберімо, що таке дієвідміна, як визначити, до якої групи належить дієслово, і наведемо повні таблиці відмінювання з прикладами.
Що таке відмінювання дієслів
Відмінювання дієслів — це зміна дієслова за особами (1-ша, 2-га, 3-тя) і числами (однина, множина) у теперішньому і майбутньому часі. У минулому часі дієслова змінюються за родами і числами, але не за особами.
В українській мові є дві дієвідміни — I і II. Вони відрізняються особовими закінченнями. Визначити дієвідміну можна за закінченням інфінітива або за формою 3-ї особи множини.
«Дієслово — це серце речення. Без нього думка залишається незавершеною» — і саме тому правильне відмінювання так важливе для грамотного мовлення.
Як визначити дієвідміну
Найпростіший спосіб — подивитися на особові форми дієслова в 3-й особі множини.
До I дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть або -ють. Наприклад: читати — читають, писати — пишуть, нести — несуть.
До II дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать або -ять. Наприклад: говорити — говорять, вчити — вчать, стояти — стоять.
Загальне правило таке:
- до II дієвідміни належать дієслова на -ити, -іти, -їти (крім деяких винятків);
- до I дієвідміни належать усі інші дієслова.
Але є дієслова-винятки, які не підкоряються загальному правилу. Їх треба запам’ятати окремо.
Таблиця відмінювання дієслів I дієвідміни
Дієслова I дієвідміни мають такі особові закінчення: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | чита-ю, нес-у | чита-ємо, нес-емо |
| 2-га | чита-єш, нес-еш | чита-єте, нес-ете |
| 3-тя | чита-є, нес-е | чита-ють, нес-уть |
Таблиця відмінювання дієслів II дієвідміни
Дієслова II дієвідміни мають такі особові закінчення: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1-ша | говор-ю, вч-у | говор-имо, вч-имо |
| 2-га | говор-иш, вч-иш | говор-ите, вч-ите |
| 3-тя | говор-ить, вч-ить | говор-ять, вч-ать |
Дієслова-винятки
В українській мові є дієслова, які відмінюються нестандартно. Їх небагато, але вони дуже поширені в мовленні.
Дієслово «бути» має особливі форми: є (для всіх осіб у теперішньому часі), буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть (майбутній час).
Дієслово «дати»: дам, даси, дасть, дамо, дасте, дадуть.
Дієслово «їсти»: їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдять.
Ці форми треба просто запам’ятати — вивести їх із загального правила не вийде.
Чергування приголосних при відмінюванні
При відмінюванні деяких дієслів відбувається чергування приголосних у корені або основі. Це нормальне явище, яке не є помилкою.
Найпоширеніші чергування:
- г — ж: могти — можу, можеш;
- к — ч: пекти — печу, печеш;
- з — ж: возити — вожу, возиш;
- с — ш: носити — ношу, носиш;
- т — ч: крутити — кручу, крутиш;
- д — дж: ходити — ходжу, ходиш.
Чергування відбувається лише в 1-й особі однини, а в усіх інших формах основа залишається незмінною.
Відмінювання дієслів у майбутньому часі
У майбутньому часі дієслова відмінюються двома способами залежно від виду.
Дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу так само, як теперішній час, але зі значенням майбутньої дії. Наприклад: напишу, напишеш, напише, напишемо, напишете, напишуть.
Дієслова недоконаного виду утворюють складену форму майбутнього часу через інфінітив і форми дієслова «бути». Наприклад: буду писати, будеш писати, буде писати, будемо писати, будете писати, будуть писати.
Є ще складна форма — суто українська, без аналогів в інших слов’янських мовах: писатиму, писатимеш, писатиме, писатимемо, писатимете, писатимуть.
Відмінювання дієслів у минулому часі
У минулому часі дієслова не відмінюються за особами. Вони змінюються за родами і числами:
- чоловічий рід однини — закінчення нульове або -в: читав, писав, ніс;
- жіночий рід однини — закінчення -ла: читала, писала, несла;
- середній рід однини — закінчення -ло: читало, писало, несло;
- множина для всіх родів — закінчення -ли: читали, писали, несли.
Найпоширеніші помилки при відмінюванні
Учні і дорослі найчастіше помиляються в таких ситуаціях:
- Плутають дієвідміни і пишуть неправильні закінчення. Наприклад, «говореш» замість «говориш» (II дієвідміна).
- Не враховують чергування приголосних і пишуть «ходю» замість «ходжу».
- Плутають форми «є» і «являється» — в українській мові правильно лише «є».
- Неправильно утворюють форму 1-ї особи: від дієслова «перемогти» правильна форма «переможу», а не «перемогу».
- Використовують кальки з інших мов замість питомих українських форм.
«Знати правила — це половина справи. Друга половина — тренуватися, поки правильна форма не стане природною» — і відмінювання дієслів не виняток.
Практичне правило для швидкого визначення дієвідміни
Якщо потрібно швидко визначити, яке закінчення писати, скористайтеся таким методом. Поставте дієслово в 3-ю особу множини: якщо закінчення -уть або -ють — пишіть -е- або -є- у 2-й і 3-й особі однини та -емо, -ете в множині. Якщо закінчення -ать або -ять — пишіть -и- або -ї- у 2-й і 3-й особі однини та -имо, -ите в множині.
Цей метод працює для переважної більшості дієслів і допомагає уникнути найпоширеніших помилок.
Відмінювання дієслів — тема, яка вимагає не лише розуміння правил, але й практики. Таблиці допомагають запам’ятати закінчення, але справжня впевненість приходить тільки тоді, коли правильна форма стає автоматичною. Почніть із простих дієслів, відпрацюйте їх і поступово переходьте до складніших форм.
