Головна » Відмінювання дієслів — таблиця з правилами і прикладами

Відмінювання дієслів — таблиця з правилами і прикладами

від Андрій Морозюк
0 коментарі
Урок української мови, під час якого вчителька пояснює правила відмінювання дієслів школярам.

Дієслово — одна з найскладніших частин мови в українській мові. І не тому, що воно незрозуміле, а тому що змінюється одразу за кількома ознаками: особою, числом, часом і способом. Відмінювання дієслів — це саме зміна за особами і числами, і саме тут найчастіше виникають помилки.

Розберімо, що таке дієвідміна, як визначити, до якої групи належить дієслово, і наведемо повні таблиці відмінювання з прикладами.

Що таке відмінювання дієслів

Відмінювання дієслів — це зміна дієслова за особами (1-ша, 2-га, 3-тя) і числами (однина, множина) у теперішньому і майбутньому часі. У минулому часі дієслова змінюються за родами і числами, але не за особами.

В українській мові є дві дієвідміни — I і II. Вони відрізняються особовими закінченнями. Визначити дієвідміну можна за закінченням інфінітива або за формою 3-ї особи множини.

«Дієслово — це серце речення. Без нього думка залишається незавершеною» — і саме тому правильне відмінювання так важливе для грамотного мовлення.

Як визначити дієвідміну

Найпростіший спосіб — подивитися на особові форми дієслова в 3-й особі множини.

До I дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -уть або -ють. Наприклад: читати — читають, писати — пишуть, нести — несуть.

До II дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать або -ять. Наприклад: говорити — говорять, вчити — вчать, стояти — стоять.

Загальне правило таке:

  • до II дієвідміни належать дієслова на -ити, -іти, -їти (крім деяких винятків);
  • до I дієвідміни належать усі інші дієслова.

Але є дієслова-винятки, які не підкоряються загальному правилу. Їх треба запам’ятати окремо.

Таблиця відмінювання дієслів I дієвідміни

Дієслова I дієвідміни мають такі особові закінчення: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).

ОсобаОднинаМножина
1-шачита-ю, нес-учита-ємо, нес-емо
2-гачита-єш, нес-ешчита-єте, нес-ете
3-тячита-є, нес-ечита-ють, нес-уть

Таблиця відмінювання дієслів II дієвідміни

Дієслова II дієвідміни мають такі особові закінчення: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

ОсобаОднинаМножина
1-шаговор-ю, вч-уговор-имо, вч-имо
2-гаговор-иш, вч-ишговор-ите, вч-ите
3-тяговор-ить, вч-итьговор-ять, вч-ать

Дієслова-винятки

В українській мові є дієслова, які відмінюються нестандартно. Їх небагато, але вони дуже поширені в мовленні.

Дієслово «бути» має особливі форми: є (для всіх осіб у теперішньому часі), буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть (майбутній час).

Дієслово «дати»: дам, даси, дасть, дамо, дасте, дадуть.

Дієслово «їсти»: їм, їси, їсть, їмо, їсте, їдять.

Ці форми треба просто запам’ятати — вивести їх із загального правила не вийде.

Чергування приголосних при відмінюванні

При відмінюванні деяких дієслів відбувається чергування приголосних у корені або основі. Це нормальне явище, яке не є помилкою.

Найпоширеніші чергування:

  • г — ж: могти — можу, можеш;
  • к — ч: пекти — печу, печеш;
  • з — ж: возити — вожу, возиш;
  • с — ш: носити — ношу, носиш;
  • т — ч: крутити — кручу, крутиш;
  • д — дж: ходити — ходжу, ходиш.

Чергування відбувається лише в 1-й особі однини, а в усіх інших формах основа залишається незмінною.

Відмінювання дієслів у майбутньому часі

У майбутньому часі дієслова відмінюються двома способами залежно від виду.

Дієслова доконаного виду утворюють просту форму майбутнього часу так само, як теперішній час, але зі значенням майбутньої дії. Наприклад: напишу, напишеш, напише, напишемо, напишете, напишуть.

Дієслова недоконаного виду утворюють складену форму майбутнього часу через інфінітив і форми дієслова «бути». Наприклад: буду писати, будеш писати, буде писати, будемо писати, будете писати, будуть писати.

Є ще складна форма — суто українська, без аналогів в інших слов’янських мовах: писатиму, писатимеш, писатиме, писатимемо, писатимете, писатимуть.

Відмінювання дієслів у минулому часі

У минулому часі дієслова не відмінюються за особами. Вони змінюються за родами і числами:

  • чоловічий рід однини — закінчення нульове або -в: читав, писав, ніс;
  • жіночий рід однини — закінчення -ла: читала, писала, несла;
  • середній рід однини — закінчення -ло: читало, писало, несло;
  • множина для всіх родів — закінчення -ли: читали, писали, несли.

Найпоширеніші помилки при відмінюванні

Учні і дорослі найчастіше помиляються в таких ситуаціях:

  1. Плутають дієвідміни і пишуть неправильні закінчення. Наприклад, «говореш» замість «говориш» (II дієвідміна).
  2. Не враховують чергування приголосних і пишуть «ходю» замість «ходжу».
  3. Плутають форми «є» і «являється» — в українській мові правильно лише «є».
  4. Неправильно утворюють форму 1-ї особи: від дієслова «перемогти» правильна форма «переможу», а не «перемогу».
  5. Використовують кальки з інших мов замість питомих українських форм.

«Знати правила — це половина справи. Друга половина — тренуватися, поки правильна форма не стане природною» — і відмінювання дієслів не виняток.

Практичне правило для швидкого визначення дієвідміни

Якщо потрібно швидко визначити, яке закінчення писати, скористайтеся таким методом. Поставте дієслово в 3-ю особу множини: якщо закінчення -уть або -ють — пишіть -е- або -є- у 2-й і 3-й особі однини та -емо, -ете в множині. Якщо закінчення -ать або -ять — пишіть -и- або -ї- у 2-й і 3-й особі однини та -имо, -ите в множині.

Цей метод працює для переважної більшості дієслів і допомагає уникнути найпоширеніших помилок.

Відмінювання дієслів — тема, яка вимагає не лише розуміння правил, але й практики. Таблиці допомагають запам’ятати закінчення, але справжня впевненість приходить тільки тоді, коли правильна форма стає автоматичною. Почніть із простих дієслів, відпрацюйте їх і поступово переходьте до складніших форм.

Вам також може сподобатися